Преса про нас

Популярна технологія WiMAX, монополія на відповідний радіочастотний ресурс та тривалі судові розгляди надали "Українським новітнім технологіям" амплуа специфічно відомої на українському ринку телекомунікацій компанії. Генеральний директор УНТ Юрій Чуйков в інтерв'ю "ДК-Зв'язок" коментує ситуацію, що склалася із запровадженням "модної" технології та з діяльністю компанії на українському ринку.

Діловий Кур'єр "Зв'зок": УНТ першою із вітчизняних компаній почала в Україні будувати мережу бездротового доступу до Інтернету за технологією WiMAX. Якими були перші кроки?

Юрій Чуйков: Першу в СНД та одну з перших в регіоні EMEA мережу WiMAX ми запустили 10 листопада 2005 року. Її стартом став запуск двох фрагментів мережі   у Києві та Харкові. Після цього був період судових розглядів, в цей час розвивати мережу далі ми просто не мали права. Проте зараз, коли з нас знято звинувачення та заключено "мирову угоду" з НКРЗ, УНТ має намір довести до логічного завершення усі наші плани щодо побудови мережі.

ДКЗ: Як офіційно, так і в кулуарах у бік вашої компанії висувалося чимало звинувачень. Одне з найпоширеніших на ринку   звинувачення у монополізмі. Як ви сьогодні бачите розвиток даної технології в умовах конкуренції?

ЮЧ: Всупереч усім звинуваченням я впевнений, що конкуренція   це найефективніший спосіб запровадження і розповсюдження будь-якої нової технології. Тим більше такої перспективної, як WiMAX.

Офіційно ж нам інкримінували, по-перше, порушення процедури видачі ліцензії, апелюючи до відсутності конкурсних умов видачі. Але зауважу, що у 2000 році, коли нам видавали ліцензію на використання радіочастотного ресурсу, йшлося про реалізацію в цьому діапазоні іншої технології. По-друге, нас звинувачували у порушенні термінів будівництва мережі. Однак неможливість реалізовувати плани будь-якого будівництва відповідно до обумовлених у ліцензії строків пояснювалася частковою зайнятістю виданого нам радіочастотного діапазону Концерном РРТ.

Свого часу після тривалих обговорень даної ситуації у Держзв'язку було підписано договір про тимчасове призупинення терміну дії ліцензії, поки наданий нам діапазон частот не буде звільнено фізично. Наявність такого договору дозволила довести УНТ, що компанія не порушувала темпи будівництва мережі.

З 2004 року, коли набув чинності новий закон про радіочастотний ресурс, УНТ почала платити за виділені 300 МГц. Хоча працювати на них ми все одно не могли: частоти були зайняті КРРТ.

Так, український ринок тоді просто електризувало питання: навіщо одній компанії 300 МГц? Та проблема у тому, що коли тільки з'явилася технологія WiMAX, не було усталеного, відпрацьованого розуміння: скільки радіочастот необхідно для якісного надання послуг WiMAX. Звинувачуючи УНТ у монополізмі, WiMAX чомусь порівнювали з GSM. Але ж послуги безпроводового доступу до Мережі на базі WiMAX передбачають швидкість передачі по 2 Мбіт/с для кожного клієнта. Отже, порівнювати WiMAX із GSM просто неможна.

Проте, коли в лютому 2006 року вийшли рекомендації СЕПТ щодо оптимальної кількості радіочастот для запровадження технології WiMAX, усе стало на свої місця. Так, згідно з цими рекомендаціями, для національного оператора, що прагне бути рентабельним і будує дві мережі WiMAX фіксованого і мобільного зв'язку потрібно приблизно 148 МГц.

Відтак компанія провела відповідні переговори з інвесторами стосовно реальної потреби у частотах та вирішено "піти на мирову", добровільно віддаючи державі частину виділеного нам діапазону.

ДКЗ: Що означає для УНТ та для ринку майже безпрецедентне явище "мирової угоди" між регулюючимь органом та суб'єктом ринку?

ЮЧ: У результаті ми віддали 100 МГц для потреб ринку, залишивши для власних потреб необхідні нам 200 МГц. Завдяки цій угоді і прийняттю Плану використання радіочастотного ресурсу в нашої компанії з'явилася можливість переоформити наявну ліцензію на таку, що регламентує надання послуг на базі технології WiMAX. Згідно з цією ліцензією ми матимемо дозвіл на будівництво як фіксованих, так і мобільних мереж WiMAX. За переоформлення власної ліцензії ми сплачуємо до бюджету 5 млн 440 тис. грн. Відтепер 100 МГц можуть бути виставлені на тендер та принести додаткові кошти до бюджету. А на цьому ринку з'явилася реальна перспектива створення конкурентного середовища.

Вважаю, що в результаті "мирової угоди" виграли всі зацікавлені сторони.

ДКЗ: Які, на вашу думку, перспективи WiMAX в Україні?

ЮЧ: Гадаю, що в нашій країні перспективи дуже непогані. На відміну від Західної Європи, де, на мій погляд, WiMAX навряд чи буде бурхливо розвиватися. І на це існують певні причини. Першою з них є дуже відчутне лобіювання технологій мобільних систем третього покоління. Європейські оператори й постачальники обладнання, які вклали у ліцензії на 3G значні кошти, будуть серйозно відстоювати ці технології. Остання ж, у свою чергу, складають певну конкуренцію WiMAX.

Друга причина   високий рівень розвитку кабельної інфраструктури в країнах Західної Європи. Україна ж не має такої інфраструктури   натомість існує суттєвий дефіцит ліній зв'язку.

Проте я не вважаю 3G прямою і серйозною конкуренцією для WiMAX, оскільки 3G "заточений" під голос, а WiMAX базується на IP-Ethernet. До того ж нас не стримують попередні інвестиції. А це суттєвий плюс для розвитку.

ДКЗ: Є думка, що ажіотаж навколо WiMAX в Україні обумовлений не стільки реальним попитом, скільки бажанням постачальників відповідного обладнання продати устаткування. Що ви думаєте з цього приводу?

ЮЧ: Я з цією думкою не згодний. Звичайно, зацікавленість у виробників є, та я вважаю, що вона грунтується в першу чергу на інтересі саме споживачів.

ДКЗ: Чи змінилися плани УНТ щодо розвитку мережі? Як компанія будуватиме мережу сьогодні?

ЮЧ: Ні, наші плани концептуально не змінилися, так само як і обсяг інвестицій, які ми планували вкласти в реалізацію проекту. Втім, виходячи з об'єктивних причин, плани зазнали певних змін, в основному щодо термінів. Так, якщо ми планували у 2006 році покрити нашею мережею всю Україну, то наразі ми вимушені перенести це на 2007 рік. На сьогодні мережею WiMAX покрито Київ та Київську область, Харків та Харківську область.

У планах УНТ до кінця цього року покрити всі міста-мільйонники: Одесу, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів. А у 2007 році ми охопимо ще 21 обласний центр.

До кінця 2011 року у мережу WiMAX буде інвестовано від $80 млн до $100 млн.

На сьогодні проходять переговори з постачальниками обладання для нашої мережі. Зауважу, що у нас уже готова тендерна документація, і після переоформлення своєї ліцензії УНТ почне працювати з постачальниками. Я думаю, що в нас має бути мінімум два переможця тендеру. І це цілком реально, якщо взяти до уваги той факт, що компаній-постачальників обладнання для WiMAX в Україні помітно побільшало.

ДКЗ: Коли, за прогнозами спеціалістів УНТ, проект окупиться?

ЮЧ: За планом, доходи компанії почнуть перевищувати витрати вже через 2 роки. А на повну окупність проекту, коли УНТ зможе сама себе фінансувати, розрахувавшися з кредитами, ми розраховуємо у 2009 році. Згідно з нашим маркетинговим аналізом існує три варіанти прогнозу: консервативний, реалістичний і оптимістичний. За реалістичним варіантом до 2011 року у компанії буде 350 тис. платоспроможних клієнтів, середній профіль кожного з яких   1 Мбіт/с. Наразі в нас тільки 180 200 клієнтів.

ДКЗ: Коли УНТ будуватиме мережу мобільного WiMAX?

ЮЧ: З урахуванням недавньої появи відповідного стандарту та відсутності діючих комерційних зразків таких мереж на ринку, а також сертифікованого обладнання, думаю, що не раніше третього кварталу 2007 року

Окрім цього, з появою мобільних мереж WiMAX, попит на послуги останніх досить швидко перевищить попит на послуги фіксованих мереж WiMAX. Думаю, до 2008 2009 року мобільні мережі WiMAX будуть користуватися попитом у  наших співвітчизників значно більше.

ДКЗ: Яка, за вашими оцінками, ємність українського телекомунікаційного ринку WiMAX? Яку його частку планує зайняти УНТ? На яких клієнтів орієнтується компанія?

ЮЧ: Свої розрахунки бізнес-плану ми робили з урахуванням дії в Україні не менш ніж чотирьох національних операторів WiMAX. Таким чином наші прогнози щодо кількості платоспроможних клієнтів, частки ринку не базувалися на монопольному становищі. Не секрет, що ми прагнемо бути лідером широкосмугового безпроводового доступу до Інтернету, але це лідерство не означає, що наша компанія займатиме більше половини ринку. За нашими планами, УНТ матиме 33 34 % ринку, решта буде розподілена між іншими операторами.

Що ж стосується наших клієнтів, то ми орієнтуємося на усіх платоспроможних споживачів. Виходячи на ринок, ми не мали чіткої уяви, у кого наші послуги користуватимуться більшим попитом   у приватних осіб чи корпоративних клієнтів. Виявилося ж, що наш сервіс однаково цікавить як малі підприємства, так і великі корпорації, і приватних осіб. Наразі половина абонентської бази УНТ   це малий і середній бізнес, 35 %   це фізичні особи та 15 %   великі корпорації. З появою мобільного WiMAX, клієнтський профіль дещо зміниться. За прогнозами, із 350 тис. клієнтів у 2011 році 150 тис. користуватимуться послугами фіксованих мереж і 200 тис.   мобільних. А абонентська база мобільної частини мережі WiMAX складатиметься із 50 % фізичних осіб, 35 % користувачів представлятиме малий і середній бізнес і 15 %   великі компанії.

ДКЗ: Чи братиме УНТ участь у тендері на 5 МГц?

ЮЧ: Ні, ми володіємо досить привабливим діапазоном, якого для втілення нашого бізнес-плану цілком достатньо. Компанії, що будуватимуть свої мережі у діапазоні 5 МГц, не можуть бути на сьогодні прямими конкурентами УНТ. Про це говорить як специфіка діапазону, так і відсутність сертифікованого обладнання для побудови таких мереж. Однак ще раз зазначу, що ми не боїмося конкуренції, і вважаю, що з появою конкурентів виграє ринок, розвиток технології, а в кінцевому результаті   споживач. Так що потенційним конкурентам я скажу: конкуруйте на здоров'я!

ДКЗ: Які ваші прогнози стосовно вітчизняного ринку WiMAX після виходу на нього нових гравців?

ЮЧ: Я вважаю, що на перших етапах ніякої конкурентної війни не буде. Тому що, на мій погляд, український ринок на сьогодні   це цілина неорана. І перші декілька років усім операторам WiMAX-ринку роботи вистачить. Думаю, що у цей період усі оператори почуватимуться монополістами. А що буде далі   покаже час.

Підготувала Валентина Гнилуша

Джерело: "Діловий Кур'єр "Зв'зок" N 33 від 31.08.2006 р.